Транснаціональна корпорація (ТНК) – велика фірма (або об’єднання фірм різних країн), що має зарубіжні активи (капіталовкладення) і суттєво впливає на яку-небудь сферу економіки (або декілька сфер) в міжнародному масштабі. В англомовній літературі з міжнародної економіки для позначення міжнародних бізнес-організацій часто використовують терміни «багатонаціональна фірма» (multinational firms-MNF) чи «багатонаціональна корпорація» (multinational corporation – MNC), які використовуються як синоніми [Транснациональная корпорация, ТНК: за дан. универсальной научно – популярной Енциклопедии под. ред. Добровольского А. В. // «Энциклопедия Кругосвет – 2013» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/ekonomika_i_pravo/ TRANSNATSI0NALNAYA_K0RP0RATSIYA_TNK.html?page=0,8.].

Похожее изображение

Кількість транснаціональних корпорацій (ТНК) значно збільшилася з 1970 року: на той період часу було зареєстровано лише 7000 подібних фірм, сьогодні їх у світі налічується близько 82 000 [Попова А. В. Транснациональные корпорации как субъект международных экономических отношений [Електронний ресурс]: VIII Международная студенческая электронная научная конференция. – Режим доступу: http://www.scienceforum.ru/2015/pdf/9917.pdf.].

Наприкінці XX – на початку XXI ст. спостерігається інтенсивне   зростання зовнішньоекономічної діяльності, в якій транснаціональні корпорації (ТНК) виступають торговцями, інвесторами, розповсюджувачами сучасних технологій, стимуляторами міжнародної трудової міграції. Ці компанії відіграють провідну роль в інтернаціоналізації виробництва, в процесі розширення і поглиблення виробничих зв’язків між підприємствами різних країн. На початок третього тисячоліття міжнародне виробництво товарів і послуг у рамках ТНК становило 7% світового ВВП. ТНК займають передові позиції у світовому виробництві в галузях електроніки, автомобілебудування, хімічній і фармацевтичній промисловості. З діяльністю ТНК пов’язані сподівання й розчарування більшості країн світу, оскільки ці корпорації створили розвинуту мережу  виробничої,  науково-технічної,  інвестиційної, торгової та культурної взаємозалежності країн і заклали   підвалини   глобальної  економіки.

На основі численних досліджень вчені-економісти дійшли висновку, що наявність філій у багатьох країнах надійніше гарантує стабільність отримання прибутків, ніж такі важливі чинники, як великий абсолютний розмір компанії та міра диверсифікованості її виробничої програми всередині країни [Рокоча В. Трансакційні корпорації [Електронний ресурс]: Бібліотека онлайн. – Режим доступу: http://readbookz.com/book/50/2010.html].

Ключовою особливістю ТНК є її структура управління. Батьківська компанія є центром контролю та прийняття стратегічних рішень. Від материнської компанії до філії рухаються товари, капітал, технології управління. Але такі ж самі потоки чинників виробництва можуть спрямовуватися від однієї філії до іншої або навіть від філії до материнської компанії [Комшук О. І. Трансформація системи управління ТНК в умовах глобальної конкуренції та посилення ролі науково-технічного прогресу [Електронний ресурс]: Бібліотека ДВНЗ КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. – Режим доступу: http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/4465/1/Komshuk.pdf].

Серед структур управління ТНК найбільш розповсюдженими є функціональна, матрична, дивізіональна та змішана структури управління.

Функціональна структура ТНК застосовується поки фірма залишається монотоварною, моноринковою і невеликою, оскільки дана структура володіє швидкою виробничою реакцією і високою конкурентною реакцією. При дивізіональній структурі кожен підрозділ орієнтується на одну групу товарів, або навіть один товар, підрозділи працюють за принципом самоокупності, а центральний апарат лише контролює і координує їх роботу, а також розробляє загальну стратегію корпорації.

Матрична структура, яка представляє собою результат накладання функціональної структури на дивізіональну, застосовується компаніями, які прагнуть поєднати дивізіональний підхід з товарним і часто з функціональним. Змішана структура містить у собі елементи всіх вищеописаних організаційних структур. При цьому зарубіжний філіал ТНК може не лише засновуватись, а й купуватись: через злиття частини капіталу зі вже існуючою фірмою і через поглинання зарубіжної фірми [Комшук О. І. Трансформація системи управління ТНК в умовах глобальної конкуренції та посилення ролі науково-технічного прогресу [Електронний ресурс]: Бібліотека ДВНЗ КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. – Режим доступу: http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/4465/1/Komshuk.pdf].

Підходи до управління та організаційно-економічної побудови ТНК часто обумовлюють місцем її розташування.

Як свідчать дослідження, понад 80% материнських компаній і близько 33% афільованих розміщується на території промислово розвинених держав, у країнах, що розвиваються, – відповідно 19,5% і майже 50%, у колишніх соціалістичних державах – приблизно 0,5% і 17% [Побоченко Л. М. Аналіз інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій [Електронний ресурс]: Наукові журнали Національного Авіаційного університету. – Режим доступу: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/SR/article/view/7022].

З 500 найпотужніших міжнародних (транснаціональних) компаній (ТНК) 85 контролюють 70% всіх закордонних інвестицій. ТНК функціонують не в усіх галузях. Ці 500 найпотужніших ТНК реалізують 95% фармацевтики, 80% всієї виробничої електроніки і хімії та 76% продукції машинобудування (виробнича сфера). Більше половини, а саме 60% міжнародних компаній зайнято у сфері виробництва, 37% – у сфері послуг і 3% – у видобувній промисловості і сільському господарстві [Попова А. В. Транснациональные корпорации как субъект международных экономических отношений [Електронний ресурс]: VIII Международная студенческая электронная научная конференция. – Режим доступу: http://www.scienceforum.ru/2015/pdf/9917.pdf.].

Загальний обсяг продажів закордонних філій ТНК у 2013 році склав 34,5 трлн. дол. США (у 2011 році – 21,5 трлн. дол.), а їх сукупні активи перевищили 96,6 трлн. дол. (у 2011 році – 83,8 трлн. дол.).

За оцінками ЮНКТАД (конференція ООН з торгівлі та розвитку), сумарна додана вартість закор- донних філій ТНК у 2013 році склала 7,5 трлн. дол. (у 2011 році – 6,3 трлн. дол.), що складає більше 10% світового валового продукту. У 2013 році на закордонні філії припадало трохи більше третини світового експорту – 7,7 трлн. дол. США. З 25,5 трлн. дол. сумарних обсягів прямих іноземних інвестицій (ПІІ), накопичених до кінця минулого року, переважна частина знаходиться під контролем ТНК [Хусаинов Булат Транснационализация – глобальный вызов [Електронний ресурс]: «Деловая неделя». –Режим доступу: http://dn.kz/?option=com_content&view=article&id=2273%3A-s–&catid=5%3A2011-10-23-11-45-05&Itemid=16].

Інвестиційна діяльність ТНК в країни з економікою, що розвивається, продовжує зростати, досягнувши в 2013 р. рекордного рівня в 460 млрд. дол. Разом з тим, в країни з перехідною економікою (100 млрд. дол.), що становить 39% глобальних прямих іноземних інвестицій. Інвестиції в розвинені країни практично на одному рівні з інвестиційною діяльністю 2012 р. 858 млрд. дол. [Global investment trends monitor [Електронний ресурс]: UNCTAD.- Режим доступу: http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/].

За даними рейтингу транснаціональних корпорацій (ТНК) Forbes Китай в 2014 році твердо займає три лідируючі позиції (ICBC, China Construction Bank, Agricultural Bank of China), в порівнянні з 2009 роком в якому США закріпила це місце за собою [Рокоча В. Трансакційні корпорації [Електронний ресурс]: Бібліотека онлайн. – Режим доступу: http://readbookz.com/book/50/2010.html]. До першої десятки даного рейтингу Forbes входять ТНК лише США та Китаю, що свідчить про потужний економічний потенціал обох країн.

Журналом Fortune Global 500 проводяться щорічні дослідження щодо найбільших компаній світу. Основним критерієм складання списку є виручка учасників. Рейтинг Fortune Global 500 2012 р. очолила Royal Dutch Shell. Обсяг виручки нафтогазового гіганта склав 484,489 млрд. дол. США.

Слідом ідуть Exxon Mobil, Wal-Mart Stores, BP та Sinopec. За даними Fortune 500 у 2014 р. (табл. 1), після економічного спаду та фінансової кризи, 500 найбільших компаній світу змогли показати достатньо високий дохід і навіть побити рекорди Fortune Global 500 у 2013 р.. Їх загальний дохід склав 31,1 трлн. доларів, що на 2,5% більше порівняно із 2013 р.

 Таблиця 1. 10 найбільших ТНК світу за версією журналу Fortune, 2014 р., млн. дол. [Fortune Global 500 [Електронний ресурс]: Fortune. – Режим доступу: http://fortune.com/global500/]

Назва компанії Річний дохід Активи Галузь
1 Wal-Mart Stores 476294 204751 Роздрібна торгівля
2   Royal Dutch Shell 459599 357512 Видобуток і переробка нафти та газу
3   Sinopec 457201 352982 Нафтохімічна промисловість
4

 

China National Petroleum 432007 6200651 Видобуток і переробка нафти та газу

 

5   Exxon Mobil 407666 346808 Видобуток і переробка нафти та газу
6   BP 396217 305690 Видобуток і переробка нафти та газу
State Grid 333386 424531 Електроенергетика
Volkswagen 261539 446866 Виробництво автомобілів
Toyota Motor 256454 402422 Виробництво автомобілів
10   Glencore 232694 154932 Оптова торгівля

Картинки по запросу структура управління ТНК в світовій економіці

Як бачимо із наведених даних, значних змін у рейтингу протягом 2012-2016 рр. не відбулося.Одні і ті ж ТНК входять до рейтингу, змінюючи лише позиції та обсяги річних надходжень.

У Fortune 500 у 2014 р. знаходиться 95 китайських представників (в 2013 р. – 89 компаній). Китайці все міцніше закріплюються в списку лідерів. При цьому американських компаній стало на чотири менше, хоча США і зараз залишається лідером рейтингу. У списку знаходиться 128 корпорацій, у тому числі і №1 Fortune – Wal-Mart Stores, яка є найбагатшою компанією світу і спеціалізується на роздрібній торгівлі.

Royal Dutch Shell, яка зайняла друге місце в Fortune 500, є нідерландсько-британською компанією. В 2013 р. у Forbes +2000 визнав її сьомою за величиною нафтогазовою компанією в світі.

У 80 країнах світу у Shell ведеться геологічна розвідка, видобуток газу та нафти. У володінні Shell є більше 13 нафтопереробних заводів. Одним з них є нафтопереробний завод Pernis, який вважають найбільшим у Європі.

Компанія Sinopec посіла третє місце в списку Fortune в 2014 році, а в 2008 році – компанія булаще на шістнадцятому місці. Частка компанії на національному ринку: 73,4% по природному газу, 60% по нафті, 41% по нафтопродуктах.

Протягом декількох десятків років лідером серед країн базування з найбільшими ТНК є США. Відповідно до рейтингу Global 500 у 2014 р. в США зареєстровано 128 материнських компаній, що входять до 500 найбільших ТНК у світі, 95 – у Китаї, 57 – у Японії, 31 – у Франції, по 28 – у Німеччині і Великобританії, 17 – у Південній Кореї, по 13 – у Нідерландах та Канаді [Global investment trends monitor [Електронний ресурс]: UNCTAD.- Режим доступу: http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/].

Загальна кількість працюючих в 500 найбільших ТНК світу становить 65 млн. осіб [Fortune Global 500 [Електронний ресурс]: Fortune. – Режим доступу: http://fortune.com/global500/]. Рейтинг компаній за кількістю працюючих значно відрізняється від рейтингу за обсягами активів та доходів.

Лише Wal-Mart Stores вдалось зберегти лідерство (табл. 2).

Таблиця 2. Рейтинг ТНК за кількістю працюючих, 2014 р., млн. ос. [Fortune Global 500 [Електронний ресурс]: Fortune. – Режим доступу: http://fortune.com/global500/]

Місце в

рейтингу

Назва компанії

 

Кількість

працівників

Галузь
Wal-Mart Stores 2200 Роздрібна торгівля
4 China National Petroleum 1636,532 Видобуток і переробка нафти та

газу

31  Hon Hai Precision Industry 1060 Електроніка
7 State Grid 921,964 Електроенергетика
143  China Post Group 903,357 Пошта, перевезення
2

 

Sinopec 897,488 Нафтохімічна промисловість
8

 

Volkswagen 592,586 Виробництво автомобілів
137 

 

U.S. Postal Service 553,089 Пошта, перевезення
159

 

Aviation Industry Corp. of China 535,942 Аерокосмічна та оборонна
418 Compass Group 514,718 Послуги харчування

Обсяг персоналу перших 10 ТНК світу за кількістю працюючих становить 15,1%, на інші 409 ТНК припадає 84,9%. Кількість працюючих Wal-Mart Stores становить 3,38% від загальної кількості зайнятих.

ТНК функціонують не в усіх галузях. Найбільша група ТНК зосереджена в банківськофінансовому секторі (табл. 3). До неї входять в основному корпорації США та Китаю.

Таблиця 3. Поділ найбільших ТНК за виробничою спеціалізацією у 2014 р. [Лимонова Е.М., Воробйова К.О. Дослідження впливу ТНК на країни базування та приймаючі країни [Електронний ресурс]: Дніпропетровський університет ім. Альфреда Нобеля. – Режим доступу: http://duep.edu/uploads/vidavnitstvo14-15/10107.pdf]

Сфера діяльності

 

Кількість ТНК Країни-засновники
Видобуток нафти і газу  43 США, Китай, Росія
Банківська-фінансова 71 США, Китай, Австралія
Виробництво харчової продукції  9 Швейцарія, Великобританія, США
Високотехнологічне виробництво  16 США, Японія, Тайвань
Виробництво автомобілів, запчастин  17 Японія, Німеччина, США
Фармацевтика та біотехнології  22 Швейцарія, Франція
Сфера роздрібної торгівлі  17 США, Іспанія, Мексика

Друга найбільш численна група ТНК присутня у сфері видобутку та переробки нафти і газу, третя група ТНК – у сфері фармацевтичного виробництва та біотехнології.

Цікавим є порівняння доходів транснаціональних корпорацій, які входять до сотні великих ТНК світу (2013 р.) і ВВП деяких країн (табл. 4).

Таблиця 4. Порівняння доходів транснаціональних корпорацій, які входять до сотні великих ТНК світу (2013 р.) і ВВП деяких країн [Лимонова Е.М., Воробйова К.О. Дослідження впливу ТНК на країни базування та приймаючі країни [Електронний ресурс]: Дніпропетровський університет ім. Альфреда Нобеля. – Режим доступу: http://duep.edu/uploads/vidavnitstvo14-15/10107.pdf]

Країна/ВВП (млрд. дол.) ТНК/доходи (млрд.дол.) Країна/ВВП

(млрд. дол.)

ТНК/доходи (млрд.дол.)
Китай – 489,2 Wal-Mart Stores (469,2)

Royal Dutch Shell (467,2)

Марокко – 104,8 IBM (104,5)

Agricultural Bank of China (103,0)

Австрія – 415,3 Exxon Mobil (420,7) Словаччина – 96, 9

 

Citigroup (90,7)

Procter & Gamble (83,3)

Казахстан – 224,8 Chevron (222,0)
Україна – 175,5 Apple (164,7) Білорусія – 69,2 Microsoft (72,9)
Угорщина – 130,5

 

General Electric (147,4)

Ford Motor (134,3)

AT&T (127,4)

Хорватія – 58,7

 

Mitsubishi UFJ Financial (59)

 

Загальний обсяг продажів 200 провідних ТНК перевищує сукупний ВВП 187 країн світу, що складає більше 30% світового ВВП при кількості зайнятих менше однієї третини світового населення.

Для характеристики проникнення кожної ТНК в економіку інших країн введено індекс транснаціоналізації компаній (1990 р., ЮНКТАД). Цей сукупний показник ґрунтується на зіставленні розмірів господарської діяльності компанії на батьківщині й за кордоном і складається з трьох компонентів: активи, обсяг продажів та штат компанії. В табл. 5 наведено індекс транс націоналізації деяких ТНК світу.

Максимальний індекс транснаціоналізації за галузями мають ТНК у засобах масової інформації (82%), в металургійній і гірничій промисловості (65%), у нафтовій і газовій промисловості (63 %).

Таблиця 5. Індекс транснаціоналізації ТНК, 2010 р. [Гудим К. Транснаціоналізація як чинник глобалізації [Електронний ресурс]: Вісник КНТЕУ. – Режим доступу: http://visnik.knteu.kiev.ua/files/2014/04/4.pdf]

Місце (країна)

 

Корпорація Індекс

Транснаціоналізації, %

Галузь промисловості
1 Vodafone Group Plc. (Великобританія) 85 Телекомунікації
2 British Petroleum Plc.

(Великобританія)

80 Нафтова промисловість
3 Total S. A. (Франція) 74 Нафтова промисловість
4 Royal Dutch/Shell Group

(Великобританія/Нідерланди)

70

 

Нафтова промисловість
5 Exxon Mobil Corp. (США) 68 Нафтова промисловість

На основі табл. 5 можна зробити висновок, що Vodafone Group Plc. мала найвищий ступінь залученості надання послуг за кордон. В 2010 р. найвищі показники мали ТНК, що спеціалізуються на нафтовій промисловості (видобування, переробка).

Картинки по запросу ТНК в світовій економіці

Сьогодні світ опинився на порозі нового переділу, але не військово-політичного, а економічного, де головними гравцями будуть уже не держави і навіть не блоки країн, а головні транснаціональні корпорації (ТНК) найбільших промислово розвинених держав. Ставками ж є нові ринки, технології та надприбутки.

Саме ТНК – основний структурний елемент економіки більшості країн, провідна сила їх розвитку та підвищення ефективності. Глобальні тенденції інтернаціоналізації виробництва й капіталу, приватизації, стратегічних альянсів і лібералізації зовнішньої торгівлі поставили ТНК у центр світового економічного розвитку. З огляду на них і подальший перерозподіл світових ринків та сфер впливу, можна прогнозувати можливість появи найближчим часом міжнародних суперкорпорацій шляхом злиття, поглинання чи об’єднання найбільших компаній світу.

За даними ООН, зараз у світі існує більш як 65 тис. ТНК, що контролюють понад 850 тис. афільованих зарубіжних компаній по всьому світу, у яких задіяно більш як 74 млн. чоловік. При цьому на території промислово розвинених держав розміщується понад 80% материнських компаній і близько 33% афільованих, у країнах, що розвиваються, – відповідно 19,5 і майже 50, у колишніх соціалістичних державах – приблизно 0,5 і 17% [Рокоча В. Трансакційні корпорації [Електронний ресурс]: Бібліотека онлайн. – Режим доступу: http://readbookz.com/book/50/2010.html].

Експансія ТНК є одним із феноменів другої половини двадцятого століття. Особливо значних масштабів цей процес набув в останні десятиліття. Саме ТНК фактично вирішують питання нового економічного і політичного переділу світу, стоять на межі створення світового наднаціонального уряду. Свідченням тієї ролі, що її відіграють транснаціональні корпорації у світовій політиці й економіці, стало також створення при ООН Центру та Комісії ООН з ТНК, обговорення різноманітних аспектів діяльності корпорацій, як і окремих країн, на рівні спеціалізованих органів ООН.

Інтереси ТНК стоять за війнами та держпереворотами у країнах Близького і Середнього Сходу, Латинської Америки, за змінами урядів у Європі й Азії. А результати, що їх отримували при цьому транснаціонали, вимірювалися не десятками і навіть не сотнями мільйонів доларів – лік ішов на мільярди [Рокоча В. Трансакційні корпорації [Електронний ресурс]: Бібліотека онлайн. – Режим доступу: http://readbookz.com/book/50/2010.html].

Сьогодні ТНК перетворилися із суб’єктів на об’єкти міжнародної політики, активно беруть участь у всіх глобальних процесах, що відбуваються у світі. Транснаціональні корпорації, нарівні з промислово розвиненими країнами, широко проявляються в політиці, економіці, у фінансово-інвестиційній, інформаційній, науково-технічній, військовій, технологічній, екологічній сферах. У зовнішній політиці ТНК реалізують власну корпоративну дипломатію, а для успішного забезпечення внутрішньокорпоративної політики створили свою, корпоративну ідеологію. Поруч із найбільшими державами, вони мають власні численні спецслужби, а зброєю, що її випускає, наприклад, лише «Дженерал дайнемікс», можна озброїти армію не однієї держави.

Дії ТНК за характером і формами прояву у світовій політиці й економіці багато в чому збігаються з діяльністю держав, що дозволяє експертам якщо не ототожнювати їх, то принаймні заявляти про ідентичність дій і проявів ТНК та держав у глобальній політиці й економіці. Водночас низка дослідників вважає, що в перспективі ТНК зможуть стати домінуючою силою світового господарства, замінивши національні держави в ролі основних його об’єктів.

Зараз провідну роль у глобальних процесах відіграють ТНК США, за характером і масштабами торгово-інвестиційної експансії випереджаючи промислові й фінансові компанії інших країн. Але цей розрив поступово скорочується за рахунок посилення позицій ТНК держав Західної Європи та Японії, а також появи транснаціональних корпорацій країн, що розвиваються [Рокоча В. Трансакційні корпорації [Електронний ресурс]: Бібліотека онлайн. – Режим доступу: http://readbookz.com/book/50/2010.html].

 

Аналіз присутності ТНК в світовій економіці

You May Also Like

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *