Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк прожив справді захоплююче життя і вмів точно описати побачене та пережите у космосі.
Історії астронавта про пережите від відчуття невагомості та побачене крізь скло ілюмінатора завжди зачаровували.
Під час перебування у космосі з 19 листопада по 5 грудня 1997 року Каденюк проводив біологічні досліди щодо впливу стану невагомості на зростання та розвиток ріпи, сої та моху. Ось що свого часу Каденюк розповідав 24-му Каналу в ексклюзивному інтерв’ю.
Від мрії до втілення
Нічого неможливого у світі немає. Приклад цього наш легендарний космонавт. 1961 року, коли Юрій Гагарін першим у світі полетів у космос, 10-річний хлопчик Леонід сказав собі, що також стане космонавтом.
Якщо цю мрію зміг втілити хлопчик із буковинського села, то її так само може здійснити будь-хто. Життя людини має починатися з мрії. Мрія допомагає людині долати труднощі, спрямовує, дисциплінує і допомагає досягати своїх цілей,
– наголосив Каденюк.
Побачити Землю: перші враження
Окрім неймовірного захоплення побаченим, було в українця і тремтіння – від усвідомлення того, як людство знищує планету.
“Крім позитивних вражень були і негативні від того, що я побачив – це дуже тонкий шар атмосфери, який огортає Землю на тлі чорного космосу. Мене аж страх якийсь охопив: невже в такому тоненькому шарі існує життя. Там розумієш, наскільки неправильно живе людство. Маю на увазі ядерну, хімічну зброю – все це засмічує нашу біосферу”, – зізнався космонавт.
Коли українець опинився на орбіті Землі, то не було страшно від того, що щось може статися, а навпаки – було дуже цікаво.
Для мене цей політ, старт, виведення на орбіту не було стресом. Страху не було. Була така величезна напруга, поки не вийшов на орбіту,
– казав Каденюк.
Невагомість і завдання від уряду
За словами Леоніда Каденюка, найскладнішим для нього під час перебування у космосі був сон. Адже в стані невагомості людина може заснути на стелі чи стіні.
Що, власне, й доводилося робити українцеві у рамках вивчення впливу невагомості на стан людини. Космонавт спав на стіні, фіксуючи свій спальний мішок шістьма спеціальними кріпленнями.
Саме завдяки Каденюку на орбіті Землі зазвучав державний гімн України.
Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором та виконав завдання українського уряду. 1997 року вперше український гімн пролунав у відкритому космосі,
– зазначив Каденюк.
Щоб полетіти в космос, майбутні астронавти вивчали багато наук: медицину, біологію, астрономію, астрофізику, геологію, екологію. Каденюк згадує, що навіть цього виявилося замало.
“Людина, яка летить у космос, має бути різнобічно грамотною. Вже в космічному польоті я переконався, що навіть тих знань, які я здобув, не вистачало для того, щоб зрозуміти деякі речі там”, – згадував він.
Повернення на Землю
Після повернення на Землю за кілька тижнів українець адаптувався від стану невагомості до життя в умовах тяжіння. Це значно простіше, ніж адаптація до стану невагомості.
У 66, коли Леонід Каденюк давав 24 Каналу інтерв’ю, він казав, що не відмовився б побачити Землю з ілюмінатора космічного корабля ще раз. Зокрема, космонавта надихав Джон Глен – перший космонавт, який полетів у космос від США. Адже той у 77 років полетів у космос знову.
Коли він прилетів, він сказав таку фразу: “Якщо розглядати в ілюмінатор космічного корабля і бачити створене, то після цього не вірити в Бога неможливо”. У мене виникли приблизно такі самі відчуття. Так мене все це вразило. Ця краса Землі та космос,
– резюмував Леонід Каденюк.