Слон уособлює мудрість, силу і розсудливість. Він служить в Індії, Китаї та Африці емблемою царської влади і символізує якості, необхідні для хорошого правителя — гідність, проникливість, інтелект, терпіння, а також вірність, миролюбність, довголіття, процвітання, щастя. В країнах Азії та Африки слон як емблема відіграє ту ж роль, що і орел або лев у країнах Європи та Америки.
У Стародавній Індії слон — символ священної мудрості, царської гідності, непереможної могутності і розсудливості. Могутній Індра, голова пантеону, об’їжджає свої володіння на прекрасному білому слоні Айраваті, який з’явився на світ при похтанні океану. Цей слон-головний із світових слонів, дигнагів, зберігачів країн світу. Величезні, як гори, з чотирма іклами у кожного, дигнаги з чотирьох сторін підтримують землю.
Ганеша, бог щастя з головою слона, — ватажок ганів, нижчих божеств, які становили свиту Шиви, батька Ганеші. Він зветься Усунником Перешкод (Вігнешвара) і є богом мудрості і літератури. За переказом, бивнем Ганеш написаний великий епос «Махабхарата»
В буддизмі слон — найбільш шанована священна тварина, символ духовного знання та стабільності. Він присвячений Будді, оскільки цариці Майї уві сні з’явився білий слон, який сповістив про народження царського владики світу Будди Гаутами. Білий слон — символ бодхісаттви, визволителя людей відоків земного буття. Це символ співчуття, любові, доброти і розсудливості. Він також є однією з Коштовностей Закону, їздовою твариною, «ваханою», боддхісаттви. На білому слоні сидить Акшобхья.
У китайців слон уособлює силу, обачність, проникливість, енергію, верховну владу, а також символізує довголіття, подолання смерті.
У греко-римській традиції слон є атрибутом Меркурія, емблемою мудрості. Пліній називає слона релігійною твариною, що поклоняється Сонцю і зіркам, що очищає себе в новолуння, коли, купаючись у ріці, він викликає до Небес. В уявленнях древніх римлян слон асоціювався з перемогою і в образотворчому мистецтві персоніфікував Славу, а також означав довголіття, безсмертя, перемогу над смертю.
Пізніше ці уявлення відобразилися в християнській традиції, де слон став символом перемоги Христа над смертю і злом — у цьому випадку слона зображують змію, що розтоптує.
У середньовічній Європі слон, разом з єдинорогом, був віднесений до міфічних тварин, що зустрічаються тільки в казках. Слон часто зустрічається на картинах, що зображають рай, а з часів хрестових походів його зображення з’являється на гербах. В глибинній психології слон служить втіленням мудрості та неагресивної могутності.
ЕЛЕФАНТЕРІЯ
Що за тупіт? Що за гуркіт?
Може грома дикий регіт?
Бренчить, тремтить земля,
Повалилися тополі.
Шум і гам, і гармидер,
Ходуном йдуть удома –
Вправо-ліворуч, нижче-вище,
Аж підстрибують дахи,
І за кілька хвилин
Розхлюпався в парку ставок!
Це потужними ногами,
Семимільними кроками
Дорогою вздовж ставка
Ходить слон туди-сюди!
– Може, він поспішає кудись?
Чекає, може, брата?
Репетирує парад?
Маршує як солдат?
– Ні! Весь вечір безперервно
Слон наш пісеньку співає!
– Так! Таким ось перестуком,
Говорять слони один з одним,
Навіть якщо друг далекий
Він почує тупіт ніг!
Н. Шемякіна
Таємне братство
Дивні матерії
Слони та люди
Елефантерія
Рушаться імперії
Народжуються нові
Топче когось
Військо слонів
І треба співати славу
Тому хто сильніший
У цьому порятунок
Для тих хто розумніший
А я не вмію
Я видно божевільний
І пісні співаю
Абсолютно бездумно
Як порох бездимний
Емоції слова
Слони теж люди
І це не ново
І військо слонів
Не зупиниш
Одні тільки миші
Вміють боротися з ним
Але кожна миша
Сама собі маршал,
А елефантерія
Зімкнутим строєм
Іде
Навіть очей не стуляючи на марші…
…Так твориться історія.
Антон Антонов