Одним з найважливіших напрямків в розвитку теорії і практики управління є поняття контролінгу, використання якого дозволить супроводжувати управлінське рішення і надавати в термін на різні рівні управління достовірну інформацію.

Контролінг є відповіддю економічної думки на беспрецедентне ускладнення зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування підприємства і сьогодні виникла необхідність в управлінні, орієнтованому на досягнення поставлених перед підприємством цілей.

Зростання числа публікацій, присвячених контролінгу, що має місце у вітчизняній економічній науці, останнім часом, пов’язане з постійним пошуком нових, більш ефективних методів, інструментів і систем управління компаніями в умовах динамічної, конкурентної зовнішнього середовища, а також зі спробами адаптації західних методик до українських умов.

Зародження явища «контролінг» почалося в середні ХХ століття. В ті часи, при дворі англійського короля, була введена посада -Controllour, в обов’язки якої входили документування і контроль грошових і товарних потоків. В кінці вісімнадцятого століття в США було засновано відомство «Controller, Auditor, Treasurer and six Commissioners of Accounts», завданнями якого були управління державним господарством і контроль за використанням коштів. Там же і приблизно тоді ж контролінг був вперше використаний на підприємстві для вирішення фінансових і економічних завдань, управління фінансовими потоками і основним капіталом. Однак широкий розвиток контролінгу почалвся тільки з двадцятих років минулого століття, коли промислове зростання в США призвело до інтенсифікації зростання виробництва і збільшення розмірів промислових підприємств, а також ускладнення виробничих процесів. Останні стали причиною і необхідністю вдосконалення методів управління, наукових методів обліку і фінансового контролю. Крім того, цей період характеризувався посиленням державного втручання в діяльність підприємств, що також посприяло розширенню сфери завдань, пов’язаних з бухгалтерським і фінансовим обліком. Всі ці перераховані вище вимоги привели до того, що специфічні функції скарбника, кажучи сучасною мовою, фінансового директора, делегувалися службі контролінгу. Не можна не відзначити, що світова економічна криза, позначилася на розвитку контролінгу та його впровадження на підприємства. Все це призвело до усвідомлення того факту, що основою успішного управління є внутрішньо фірмове планування і облік, причому з урахуванням прогнозування та орієнтацією на майбутнє, а не тільки на доконаний факт. Недостатність аналізу доконаних фактів в управлінні господарською діяльністю трестами, холдингами, підприємствами стало причиною еволюції поглядів на систему контролінгу. Тому прогнозування направлений розвитку виробничих процесів і відповідно перспективного планування діяльності стало невід’ємною частиною контролінгу. Європейський досвід використання контролінгу відрізнявся від американського. У США контролінг розвивався, здебільшого, в прикладному аспекті, а в Німеччині та інших європейських країнах у другій половині минулого століття в теоретичному. До цього фахівці дізнавалися про контролінг з публікацій практиків, присвячених даній темі. В середині минулого століття економіка Німеччини розвивалася і зростала швидкими темпами, і підприємства не могли долати кризові ситуації. Поява і розвиток контролінгу в наступні десятиліття пов’язані зі змінами в світовій економіці і принциповою переорієнтацією управлінського мислення в умовах зростання проблем ефективності і стійкості економіки підприємств. Важливу роль зіграли два наступних фактори. По-перше, у другій половині шістдесятих років в Німеччині прокотилася хвиля формування на великих підприємствах центрів прибутку, що мають специфічні форми обліку, для управління якими використовувалися застарілі інструменти. По-друге, з початку вісімдесятих років багато підприємств зіткнулися з проблемою неплатоспроможності, що вплинуло на необхідність вдосконалення механізму планування та управління, а також на залучення фахівців, здатних критично оцінити ефективність менеджменту підприємства.

У більшості країн з розвиненою ринковою економікою концептуальні аспекти контролінгу схожі, слід зауважити специфіку кожної з них, з огляду на особливості економік цих країн.

Німецька модель концентрується на завданнях внутрішнього обліку, а американська охоплює також завдання управління фінансами та інформаційні технології. Так, в Німеччині контролінг прагне створити спочатку теоретично цілісну систему, а потім братися за вирішення конкретних завдань, а в США контролінг тісно пов’язаний з менеджментом, орієнтованому на вимоги ринку і потреби клієнтів [1].

В Україні поняття «контролінг» стало зароджуватися тільки в кінці минулого століття. Це пов’язано з переходом до становлення ринкових відносин в країні. Для підготовки звітів для «зовнішнього» користувача було достатньо даних бухгалтерського обліку. Своєрідним зародженням передумов управлінського обліку в той час на радянських підприємствах можна вважати систему господарського розрахунку, госпрозрахункові підрозділи – прообраз центрів відповідальності.

Далі, в ході розвитку ринкових відносин і динамічно розвивається зовнішнього середовища, українські підприємства змушені адаптуватися до умов ринку і конкуренції. Інформативних даних тільки бухгалтерського обліку, що вказують вже доконаний факт господарської діяльності з певним, чималим, запізненням (в зв’язку з особливостями нашого податкового та бухгалтерського законодавства), стало недостатньо для прийняття управлінських рішень.

Для українських підприємств стає все актуальнішою пошук нових систем управління, зі своїм набором методів і інструментарію. Ці управлінські системи повинні забезпечувати внутрішніх користувачів компанії релевантною інформацією про реальний стан справ на підприємстві, необхідної для досягнення оперативних і стратегічних цілей, які вплинуть на підвищення ефективності прийнятих рішень, забезпечивши тим самим довгостроковий розвиток.

У цьому сенсі контролінг, як наука про успішне управлінні підприємством є інструментарієм ринкової економіки, який забезпечує виконання перерахованих вище цілей. Таким чином, в періоди прогресивного розвитку економіки перед підприємствами постає питання про необхідність застосування ефективних систем управління, про їх відповідність зміненим зовнішніх умов, в яких функціонує організація, таких як контролінг.

Незважаючи на велику кількість публікацій про контролінгу, ні серед російських, ні зарубіжних вчених немає єдиного визначення його сутності.

«Контролінг» (controlling) в перекладі з англо-саксонського, означає «контроль» і відповідно, виникає асоціація що контролери – це ті, хто все жорстко контролюють. Але явище «контролінг» означає «управляти», «регулювати», «планувати», «координувати» і тільки в останню чергу «контролювати».

Управлінська функція контролю – це процес, за допомогою якого організація самостійно встановлює цілі діяльності та прагне досягти їх у найкращому становищі з часом. Це метод управління діяльністю організації. Це процес, орієнтований на перевірку статусу просування запланованих цілей, а також на ефективність роботи організації шляхом аналізу ресурсів, витрат та надходжень.

Контроль є однією з важливих функцій управління. Він визначає відхилення, на основі яких керівництво може вжити коригувальних заходів. Без функції контролю, робота, проведена в організації, не є систематичною і за планом, оскільки неефективність залишається невизначеною.

Для досягнення цілей необхідно періодично оцінювати фактичну продуктивність, щоб забезпечити досягнення поставлених цілей та завдань. Це здійснюється через контрольну функцію управління. Таким чином, контроль за функціонуванням управління відноситься до оцінки фактичної ефективності роботи проти планових чи стандартних показників та, якщо необхідно, проведення коригувальних дій.

Контрольна функція керівництва не повинна розглядатися як діяльність виняткової компетенції, а як процес, що передбачає на відповідному рівні відповідальність за всі функції організації. Як і у всіх процесах, керуюча функція складається з різних елементів, які з’єднані один з одним. Ці елементи [2]:

– структура (персонал, на який покладено обов’язок контролю),

– інструменти (загальний облік, аналіз даних, статистичний аналіз, складання бюджету, звітність);

– процедури (координація, оптимізація).

У табл, не претендуючи на повноту інформації, наведені різні визначення контролінгу.

Таблиця. Визначення контролінгу в роботах науковців

Автор	Визначення
А.Вайсман	Контролінг як концепція управління охоплює стратегічне планування, а також в цілому пророблення того, що необхідно зробити на підприємстві
Е. Майер Ю.П. Аніскін А.М. Павлова	Контролінг – це концепція, спрямована на ліквідацію «вузьких місць» і орієнтована на майбутнє відповідно до поставленими цілями і завданнями отримання певних результатів
А.Дайле	Контролінг – це процес, який  розуміється як опанування економічною ситуацією на підприємстві … це, перш за все співставлення фактичних планових показників
Г.Пич, Е.Шерм	Задачею контролінг як функції управління являється рефлексія управлінських рішень, а як функція його підтримання – отримання та обробка інформації. Незважаючи на твердження, контролінг в якості так названої субдисципліни економіки підприємства або його функцій (та інституту) не є повним поняттям. Тім не менш, до сих пір не має єдиного поняття контролінгу.
Р.Манн та Е.Майєр	Контролінг – це управління прибутком, тобто система регулювання, яка дозволяє фірмі отримати максимальну для даних умов прибуток
Дітгер Хан	Контролінг як система інтегрованого інформаційного забезпечення планування і контролю діяльності

П. Хорват	Контролінг як орієнтована на результат функція підтримки керівництва
І. Вебер Д. Шнайдер	Контролінг являє собою елемент управління соціальною системою, виконуючи свою головну функцію підтримки керівництва в процесі рішення їм спільної справи координації системи управління з упором, перш за все, на завдання планування, контролю та ін-формування
Т. Райхман	Контролінг – цільова підтримка управлінських завдань, яка за допомогою збору та обробки інформації забезпечує складання планів, координацію і контроль, і служить для поліпшення якості прийнятих рішень
В.Б. Івашкевич	Контролінг можна визначити як систему управління процесом досягнення кінцевих цілей та результатів діяльності фірми, тобто як систему управління прибутком підприємства для досягнення її максимізації
Р. Краузе С.В. Данілочкіна Н.Г. Данілочкіна Е.А. Ананькіна і ін.	Контролінг – це функціонально відособлений напрям економічної роботи на підприємстві, пов’язане з реалізацією фінансово-економічної коментуючої функції в менеджменті для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень
М.М. Пущенко В.А. Старих Е.Н. Тіхоненкова А.А. Харін	Контролінг – це цілісна концепція економічного управління підприємством, яка орієнтує керівників на виявлення всіх шансів і ризиків, пов’язаних з отриманням прибутку
А.М. Кармінський А.Г. Примак С.Г. Фалько і ін.	Контролінг – це концепція системного управління та спосіб мислення менеджерів, в основі яких лежить прагнення забезпечити довгострокове ефективне функціонування організації
А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко	Контролінг — функціонально відокремлений напрям економічної роботи на підприємстві, пов’язаний з реалізацією фінансово-економічної інформативної функції у менеджменті для прийняття оперативних та стратегічних управлінських рішень
С.М.Петренко	Контролінг, будучи обліково-аналітичною підсистемою в інформаційно-аналітичній системі управління підприємством, служить основою для його роботи

Джерело [3-14]

Отже, ми бачимо, що на сьогоднішній момент існує велика кількість публікацій, які висвітлюють ті або інші підходи при реалізації окремих функцій і задач контролінгу, його складу і місця в системі загального управління, як на рівні самого визначення, так і його категорійності, розглядається безліч думок від «інформаційного забезпечення» до «концепції системного управління» і, в той же час, «способу мислення».

В сучасний період трансформації умов господарювання відбувається зміна концепції, парадигми управління, що передбачає зміну цілей і завдань підприємства, систем забезпечення прийняття ефективних рішень. Сучасне промислове підприємство – це складна динамічна система, орієнтована на досягнення конкретних цілей.

Ефективність функціонування системи управління підприємством характеризує передусім ступінь досягнення цілей підприємства та вирішення конкретних оперативних і стратегічних задач.

Новий механізм управління потребує нових підходів, одним з яких є контролінг, що виник на межі поєднання економічного аналізу, планування, управлінського обліку та менеджменту. Контролінг передбачає поєднання теорії прийняття рішень, математичного моделювання, теорії систем, інформаційного та організаційного моделювання.

Однією з основних причин виникнення і запровадження системи контролінгу стала необхідність системної інтеграції різноманітних аспектів управління бізнес-процесами. Контролінг забезпечує методичну та інструментальну базу для підтримки основних функцій управління: планування, контролю, обліку та аналізу, а також оцінки ситуації для прийняття управлінських рішень.

Таким чином, різноманіття думок щодо сутності контролінгу дозволяє зробити висновок про те, що теорія системи контролінгу ще продовжує розвиватися і результати дослідження можуть слугувати підґрунтям для подальшого теоретичного та прикладного вивчення проблемних питань контролінгу в системі управління вітчизняних підприємств.

 

1. Кармінський А.М., Фалько С.Г. «Контролінг»: американська і німецька моделі. – М .: Фінанси і статистика, 2006 – 12-13 с.
2. Кузьмін О.Є. Менеджмент / Кузьмін О.Є., Мельник О.Г., Петришин Н.Я. – К.: Академвидав, 2012. – 296 с.
3. Вайсман А.Стратегия маркетинга: 10 шагов к успеху; Стратегия менеджмента: 5 факторов успеха. – М.: АО «Интерэксперт», Экономика, 1985. – 344 с
4. Майер Э. Контроллинг как система мышления и управления. – М.: «Финансы и статистика», 1993. – 94 с.
5. Дайле А. Практика контроллинга. – М: Финансы и статистика, 2001. – 336 с.
6. Пич Г., Шерм Э. Уточнение содержания контроллинга как функции управления и его поддержки. // Проблемы теории и практики управления. – 2001. – № 3. – С.102-107.
7. Манн Р., Майнер Э. Контроллинг для начинающих. Система управления прибылью: Пер. с нем. Ю.Г. Жукова / Под ред. и с предисл. д-ра экон. наук В.Б. Ивашкевича. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 304 с.: ил.
8. Хан Д., Хунгенберг Х. Планирование и контроль: стоимостно-ориентированные концепции контроллинга. / пер. с нем. – М.: «Финансы и статистика», 2005. – 215-225 с.
9. Хорват П. Концепция контроллинга: Управленческий учет. Система отчетности. Бюджетирование. / пер. с нем. – М.: «АльпинаБизнес Букс», 2005. – 269 с.
10. Ивашкевич В.Б. Опеартивный контроллинг. – М., 2011, 160. с.
11. Данилочкина Н.Г., Ананькина Е.А. Контроллинг как инструмент управления предприятием. – М.: «ЮНИТИ», 2002. – 279 с.
12. Карминский А.М., Фалько А.А. Контроллинг. – М.: «Финансы и статистика», 2006. – 7-10 с.
13. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – Львів: Вид-во Держ. ун-ту «Львівська політехніка», 1996. – 384 с.
14. Петренко С.Н. Контроллинг / Учебное пособие. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. – 328 с.