Становлення бізнесу як складного і багатоаспектного соціально – економічного явища відбувалося протягом тривалого періоду. Формувалися найбільш доцільні організаційно-правові форми бізнесу, типи соціально-економічних зв’язків з державою, громадянами, удосконалювалася нормативно-правова база.
Бізнес – економічна діяльність, яка здійснюється за власні чи взяті в кредит кошти суб’єктом підприємництва на його ризик і під його відповідальність, спрямована на отримання прибутку.
Сутність бізнесу полягає в поєднанні матеріальних, фінансових, трудових та інформаційних ресурсів з метою виробництва товарів чи надання послуг, які призначені для продажу іншим економічним суб’єктам – підприємствам, організаціям, громадянам. Рушійною силою розвитку бізнесу є потреби і особистий економічний інтерес, який є основою потреб [1].
Особливістю сучасного управління бізнесом є його спрямованість на ефективне господарювання в умовах дефіцитності ресурсів, поступове зменшення регулювання виробництва адміністративними методами, інтенсифікацію виробництва. Сучасне управління має сприяти розвитку ринку, товарно-грошових відносин в оптовій торгівлі засобами виробництва, конвертованості грошей, стабілізації ринкових цін.
Управління є елемент і одночасно функція організованих систем різної природи (біологічних, соціальних, технічних та ін.), Що забезпечує збереження їх структури, підтримання режиму діяльності, реалізацію програми і цілі діяльності.
Під управлінням розуміють сукупність процесів, які забезпечують підтримку системи в заданому стані і (або) переведення її в нове більш життєве стан організації шляхом розробки і реалізації цілеспрямованих впливів. Взаємов’язки функцій управління і функцій господарської діяльності відображено на рис. 1.
Рис. 1. Взаємозв’язки між функціями управління та виробництва [2. Мельников А.М. Основи організації бізнесу. Навч. пос. К.: ЦУЛ, 2013. – 200 с.]
Вироблення керуючих впливів включає в себе збір, передачу і обробку необхідної інформації, прийняття рішень, обов’язково включає визначення керуючих впливів.
Під керуючим впливом розуміється вплив на об’єкт управління, спрямоване на досягнення мети управління. Отже, результатом керуючого є управлінське рішення, в основі якого лежить мета (цілепокладання).
Якщо управління – це вплив, значить існують:
– середовище (система управління);
– засоби (механізм управління);
– дії (процес управління).
Поняття «управління» і «менеджмент» часто вживаються як синоніми, в той же час між ними є відмінності. Розглянемо, в чому полягають ці відмінності.
«Менеджмент» – англійське слово, в перекладі воно означає «управління». Проте в українській мові слова «управління» і «менеджмент» вживаються в різних контекстах. Зазвичай ми не говоримо: «Я здійснюю менеджмент автомобіля». Ми говоримо: «Я керую автомобілем». Ми не говоримо: «Вони здійснюють менеджмент виплавки стали». Ми говоримо: «Вони управляють виплавкою сталі».
Слово «менеджмент» зазвичай вживається по відношенню до людей, колективам і організаціям: менеджмент означає управління цією організацією. Менеджмент можна розглядати як у формальних (законодавчо закріплених), так і в неформальних організаціях.
Відповідно до встановленої традицією світової літератури в галузі управління, менеджменту дається широке тлумачення в фундаментальному Оксфордському словнику англійської мови.
Менеджмент – це:
– спосіб, манера спілкування з людьми;
– влада і мистецтво управління;
– особливого роду вмілість і адміністративні навички, яким зазвичай навчають;
– орган управління – адміністративна одиниця, без якої не може існувати жодна організація [3].
Головне завдання людей в апараті управління – це ефективне використання і координація всіх ресурсів організації (капіталу, будівель, устаткування, матеріалів, праці, інформації) для досягнення її цілей.
У словнику іноземних мов менеджмент перекладається на українську мову як управління виробництвом і як сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом, з метою підвищення його ефективності та прибутковості.
Менеджмент можна розуміти як інтеграційний процес, оскільки менеджмент покликаний розглядати різноманітні завдання, необхідність вирішення яких в сукупності забезпечує досягнення поставлених цілей (див. рис. 2).
Рис. 2. Менеджмент як процес [4]
Крім того, менеджмент:
– це вміння використовувати досвід, навички, знання, інтелект для досягнення цілей;
– це область людського знання, що сприяє набуттю навичок управління;
– це підготовка певної категорії людей для виконання робіт з управління.
На думку Короткова Е.М., менеджмент – це цілеспрямований вплив, що погоджує спільну діяльність [5. Менеджмент : учебник / Э. М. Коротков. — М. : Издательство Юрайт ; ИД Юрайт, 2011. — 640 с.]. Управління на його думку – це процес вироблення і здійснення керуючих впливів (див. рис. 3).
Рис. 3. Модель економічного управління підприємством [6. Економічне управління підприємством: навч.посіб./ [Н.М. Євдокимова, Л.П. Батенко, В.А. Верба О.О.Кизенко та ін.] ; за заг.ред. Н.М.Євдокимової. – К.: КНЕУ, 2011. – 327с.]
Процеси взагалі – це систематичне, послідовне визначення функціональних операцій, які приносять специфічний результат; це послідовність пов’язаних операцій або завдань, що потрібні для досягнення результату.
Під бізнес-процесом у широкому значенні розуміється структурована послідовність дій з виконання певного виду діяльності на всіх етапах життєвого циклу предмета діяльності – від створення концептуальної ідеї через проектування до реалізації і результату (здача в експлуатацію об’єкта, постачання продукції, надання послуг, закінчення певної фази діяльності), тобто певний системно-замкнений процес.
Бізнес-процес являє собою сукупність бізнес-операцій, певну кількість внутрішніх видів діяльності, що починаються з одного або більше входів і закінчуються створенням продукції, необхідної клієнту (клієнт – не обов’язково зовнішній відносно підприємства споживач, це може бути підрозділ організації або конкретний працівник).
Управління бізнес-процесами у виробництві історично стало першою областю успішного застосування набору методів, що згодом одержали назву «процесного підходу». Впровадження засад процесного управління базується на виокремленні та групуванні бізнес-процесів (див. рис. 4).
Рис. 4. Групування бізнес-процесів [7. Безгін, К. С. Управління якістю бізнес-процесів на підприємстві: автореф. дис канд. екон. наук / К. С. Безгін. –Маріуполь: Б. в., 2009 . – 20 с.]
Важливе значення для бізнесу має якість. Якість у бізнесі не тільки допомагає компанії задовольнити очікування клієнтів та промисловості, але й знизити витрати.
Забезпечення якості (QA) – це запобігання помилкам або дефектам виробленої продукції та уникнення проблем при постачанні рішень або послуг споживачам; який ISO 9000 визначає як «частину управління якістю, спрямоване на забезпечення впевненості, що вимоги до якості будуть виконані» [8. ISO 9000:2005, Clause 3.2.11]. Цей запобігання дефектам у забезпеченні якості тонко відрізняється від виявлення та відхилення дефектів у контролі якості, і він називається зсувом, оскільки воно зосереджується на якісній якості в процесі. [9. Larry, Smith (2001). Shift-Left Testing]
Терміни «гарантія якості» та «контроль якості» часто використовуються взаємозамінними для позначення способів забезпечення якості послуги або продукту. [10. Quality Assurance vs Quality Control – Learning Resources – ASQ] Наприклад, термін «забезпечення» часто використовується таким чином: описується впровадження інспекційних та структурованих випробувань як заходи забезпечення якості програмного забезпечення для телевізорів на Philips Semiconductors. [11. ASQ – Practical Quality Assurance for Embedded Software] Однак термін «контроль» використовується для опису п’ятої фази моделі DMAIC. DMAIC – стратегія якості, керована даними, яка використовується для поліпшення процесів [12. Define, Measure, Analyze, Improve, Control (DMAIC Approach) -ASQ].
Забезпечення якості включає адміністративні та процедурні заходи, які виконуються в системі якості, з тим щоб вимоги та цілі для продукту, послуги або діяльності були виконані [10.Quality Assurance vs Quality Control – Learning Resources – ASQ]. Це систематичне вимірювання, порівняння зі стандартним, моніторинг процесів та пов’язаний цикл зворотного зв’язку, що забезпечує попередження помилок [13. The Marketing Accountability Standards Board (MASB) endorses this definition as part of its ongoing Common Language in Marketing Project]. Це можна порівняти з контролем якості, який зосереджений на виробництві процесу.
Забезпечення якості включає в себе два принципи: «Придатний для цілей» (продукт повинен бути придатним за призначенням); і «правий перший раз» (помилки повинні бути усунені). КЯ включає в себе управління якістю сировини, агрегатів, виробів та компонентів, послуг, пов’язаних із виробництвом, та процесами управління, виробництва та контролю [14. Stebbing, L. (1993). Quality Assurance: The Route to Efficiency and Competitiveness (3rd ed.). Prentice Hall. p. 300. ISBN 9780133345599]. Ці два принципи також проявляються на тлі розробки (інжинірингу) нового технічного продукту: завдання машинобудування полягає в тому, щоб вона працювала один раз, а завдання забезпечення якості полягає в тому, щоб вона працювала постійно [15. Prause, Christian; Bibus, Markus; Dietrich, Carsten; Jobi, Wolfgang (2016). “Software Product Assurance at the German Space Agency”. Journal of Software: Evolution and Process. 28 (9): 744–761.].
Історично склалося так, що визначення того, що підходить для якості товарів або послуг, було більш складним процесом, який визначався багатьма способами, починаючи від суб’єктивного підходу користувача, який містить «різні ваги, які люди зазвичай прив’язують до характеристик якості», до підходу, основаного на цінностях який знаходить споживачів, що зв’язують якість з цінами та робить загальні висновки про якість, виходячи з таких відносин [16. Garvin, D.A. (15 October 1984). “What Does “Product Quality” Really Mean?”. MIT Sloan Management Review. Massachusetts Institute of Technology. Retrieved 29 November2017.].
Управління якістю має вирішальне значення для малого бізнесу. Якісні продукти допомагають підтримувати задоволення клієнтів і лояльність, а також зменшують ризик та вартість заміни дефектних товарів. Компанії можуть побудувати репутацію за якість, отримавши акредитацію з визнаним стандартом якості, такими як ISO 9001, опубліковані Міжнародною організацією стандартизації [17].
Задоволення очікувань клієнтів
Ваші клієнти очікують від вас якісну продукцію. Якщо ви цього не зробите, вони швидко шукатимуть альтернативи. Якість має вирішальне значення для задоволення ваших клієнтів та збереження їх лояльності, щоб вони продовжували купувати у вас у майбутньому. Якісні товари роблять важливий внесок у довгостроковий дохід та прибутковість. Вони також дозволяють вам стягувати і підтримувати більш високі ціни.
Управління репутацією
Якість впливає на репутацію вашої компанії. Зростаюча важливість соціальних мереж означає, що клієнти та потенційні клієнти можуть легко поділяти позитивну думку та критику якості своєї продукції на форумах, сайтах огляду продуктів та сайтах соціальних мереж, таких як Facebook і Twitter. Сильна репутація за якість може стати важливою диференціацією на дуже конкурентоспроможних ринках. Погана якість або несправність продукту, що призводить до кампанії відкликання продукту, може створити негативну рекламу та пошкодити вашу репутацію.
Стандарти галузевих зустрічей
Акредитація до визнаного стандарту якості може мати важливе значення для роботи з певними клієнтами або дотримання законодавства. Наприклад, державні компанії можуть наполягати на тому, що їх постачальники досягають акредитації за стандартами якості. Якщо ви продаєте товари на регульованих ринках, таких як охорона здоров’я, продукти харчування та електричні товари, ви повинні бути в змозі дотримуватися стандартів охорони здоров’я та безпеки, призначених для захисту споживачів. Акредитовані системи контролю якості відіграють вирішальну роль у дотриманні цих стандартів. Акредитація також може допомогти вам завоювати нових клієнтів або вийти на нові ринки, надаючи потенційним клієнтам незалежне підтвердження здатності вашої компанії постачати якісну продукцію.
Управління витратами
Погана якість збільшує витрати. Якщо у вас немає ефективної системи контролю якості, ви можете понести витрати на аналіз невідповідних товарів або послуг, щоб визначити основні причини та повторно перевіряти продукти після їх переробки. У деяких випадках, можливо, вам доведеться відмінити дефектні вироби та понести додаткові витрати на виробництво, щоб замінити їх. Якщо дефектні продукти досягають клієнтів, вам доведеться заплатити за прибутки та замінники, а в серйозних випадках ви можете понести юридичні витрати за недотримання вимог клієнтів або галузевих стандартів.
Ми всі хочемо створити якісний продукт. Кожна команда – від Керівників до продажів, маркетингу, підтримки та розвитку – говорить про якість продукту. Але правда, незалежно від того, скільки команд розмовляє про якість, швидше за все ваша компанія не має чіткого або уніфікованого визначення якості. Класична «петля якості» відображена на рис. 5.
Рис. 5. «Петля якості» [18. Шаповал М.І. Менеджмент якості: Підручник. – К.: Т-во „Знання”, КОО,. 2003. – 475 с.]
Ще гірше, компанії зазвичай не мають чіткого підходу до вимірювання та постійного підвищення якості свого продукту. Якщо ви попросите 10 людей в організації визначити якість, ви отримаєте 10 різних відповідей. І це одна з причин того, чому якість настільки невловимий і настільки важко реалізувати.
Наприклад, команда розробників може визначати якість відносно кількості помилок або стабільності. Продажі можуть визначити його як простий спосіб продавати товар. І виконавча команда може визначити це, наскільки добре продукт підтримує цілі компанії.
Існує також погляд клієнта / користувача. Для них якісний продукт може бути просто тим, що відповідає їх потребам. Усі різні визначення, все це дуже доречно, і як менеджер по продукту, який використовує ділову цінність, потрібно розуміти їх усіх.
Як менеджер продукту, ви несете відповідальність за створення якісного продукту.
Перший крок полягає в тому, щоб узгодити загальне визначення компанії, а потім узгодити показники для забезпечення такої якості.
Ключовим моментом тут є зосередження на створенні показників. Маючи показники та базова лінія для вимірювання, ви отримаєте впевненість у тому, що фактично ви маєте якісний продукт, виходячи з визначення вашої компанії. І, маючи чіткі визначення та цілі, вам все полегшується, тому що тепер ви знаєте, як виміряти успіх.
Тепер ви можете зосередитися на написанні детальних вимог, які включають якість як ключовий елемент кожної нової функції. Детальний означає, що ви повинні повернутися до написання довгих документів про вимоги до продукції (PRD). Це означає, що під час написання вимог (або історій, епопеї чи будь-якого іншого виходу) ці вимоги повинні мати чіткі критерії прийняття, і вони повинні включати в себе показники, які узгоджуються з усіма різними аспектами якості, з якими ваш продукт буде оцінено перед запуском.
Для корпоративного програмного забезпечення, ось приклад якості районів, які повинна визначити команда продукту.
Недотримання будь-якої з цих областей означає, що ваш продукт не має належного рівня якості (як визначено вами та компанією), і тому він не готовий до запуску на ринок. Ця оцінка, однак, не є одноразовою. Він повинен бути включений у ваші спринти і випуски. Потрібно стати таким, яким ви підходите до створення програмного забезпечення.
Тут ви намагаєтеся відповісти на питання: чи буде це рішення відповідати визначенню якості користувачів, а також визначенню якості компанії UX вашої компанії? Ці перевірки повинні виконуватися за допомогою макетів, інших досліджень або технологій «Lean», перш ніж команда розробників створює нові функції.
Ви запустили тестування користувачів, щоб підтвердити, що запропоновані функції вирішують проблеми користувача.
Тестування користувачів показує, що ваше пропоноване рішення є інтуїтивно зрозумілим і простим у використанні.
Запропонований дизайн користувача дотримується дизайну взаємодії компанії та візуального дизайну.
Функціональність борту призначена для всіх нових функцій.
Якість виконання:
Ці елементи відповідають на питання: чи сформувала команда розробників те, що було визначено у вимогах та специфікаціях дизайну? Метрики обертаються навколо функціональних тестів програми та ручних демонстрацій командою розробників, що кожна історія / завдання в спринті було розроблено відповідно до специфікації.
Функціональність всіх функцій збігається з тим, що було визначено в вимогах (передній і задній).
Впровадження дизайну UX у всіх форм-факторах (веб, планшет, телефон тощо) точно відповідає те, що було визначено командою розробників та схвалено Менеджером продукту.
Продуктивність і стійкість:
Ці пункти відповідають типовим питанням, які команда розробників вважають «КЯ».
1) Не існує жорсткості 1 помилок (або категорій, які ви використовуєте).
2) Продукт виконує відповідно до встановлених показників (час завантаження сторінки, кількість одночасних сеансів тощо).
3) Продукт стабільний і не збивається і не висить.
4) Нові функції не порушили жодну з існуючих функцій.
Якість пропонованого вами продукту:
Попередньо продаються матеріали та заставні правильно описують вирішену проблему та функціональність, визначені Менеджером продукту.
Нові функції включені в демо-версію для використання команди Sales.
Нові функції включають правильні гачки / функціональні можливості, необхідні команді підтримки.
Таким чином, можна сказати, що сучасний менеджмент має складну природу. З одного боку, управління – це праця, що виникає в процесі комбінованого виробництва з високим рівнем спеціалізації працівників, що забезпечує зв’язок і єдність виробничого циклу. З іншого боку, управління – це діяльність зі спостереження, відстеження і контролю, в основі якої лежить протилежність між працею безпосередньо (працею виробника) і власником засобів виробництва. Праця в сфері управління передбачає виконання суспільно необхідних завдань по формуванню, організації, регулювання, контролю і координації соціально-економічних процесів. При цьому заходи з відстеження та контролю охоплюють як «капітал-власність», так і «капітал-функцію», активізовану робочу силу. «Капітал-функція» виконує роль керуючої сили над працею. Власність, як матеріальна основа добробуту суспільства, реально забезпечує власникам право управління факторами виробництва (працею, засобами і предметами праці, капіталом). Люди завжди певним чином впорядковували свою діяльність. Виробництво, його стрімкий розвиток поступово переконало в неможливості успішного функціонування без упорядкування роботи в організаціях.
